Цілі скопища убитих тварин, трешові відоси з трупами африканців на вулицях, кіноштамп про “смертельну загрозу”, а тепер ще й портативні морги Нью-Йорка — негативні асоціації, які одразу виникають в уяві більшості, коли звучить слово “вірус”. Окремі заголовки спонукають сидіти вдома краще за штрафи й карантинні обмеження.

Наслідки у такого медіа-впливу не лише суто емоційні, але й цілком матеріальні: набагато краще фінансуються ті вірусологічні проекти, що мають на меті боротьбу з хворобами, а не ті, що просто досліджують віруси.

Однак, саме завдяки досягненням фундаментальної вірусології, ми знаємо, яким чином ці загрозливі “нанороботи” і “молекулярні машини” насправді бувають корисними.

  1. 8% нашого ДНК — це залишки генів ретровірусів. Цей “додаток” став базою для подальшої еволюції людини та дозволив нашим клітинам взяти собі “на озброєння” чимало вірусних генів та білків, а, отже, отримати нові функції [1].

  2. Синцитин — білок, що зробив можливим утворення плаценти, раніше був сигнальним білком вірусної мембрани [2].

  3. Вірусний спадок захищає нас від нових інфекцій: Gag-like Fv1 вірус-похідний білок рятує нас від ураження ретровірусами, що спричиняють лейкемію [3].

  4. Більшість вірусів не чинять шкоди здоров’ю людини, тому що не мають механізму взаємодії з нашими клітинами. Однак, макрофаги імунної системи людей все одно розпізнають ці “холості мішені” й розбирають їх на антигени. Таким чином, віруси допомагають нашій імунній системі бути готовою до майбутніх загроз [4].

  5. Вірусні вектори — прицільна зброя проти ракових пухлин. Досягнення молекулярної біології дозволяють нам наповнити капсид вірусу протипухлинними препаратами, а модифікація генів білків поверхневої взаємодії дозволяє налаштувати вірусні носії на взаємодію виключно з популяцією ракових клітин. Це не магія, не концепція, не фан-фішкн: досвіду застосування технології вже майже 10 років [5].

  6. Віруси-бактеріофаги, що входять до складу нормофлори людини та убивають бактерії заради свого розмноження, ефективно захищають нас від бактеріальних інфекцій без прямої шкоди для нашого здоров’я. І навіть більше: у перспективі, саме бактеріофаги можуть стати вирішенням проблеми лікування захворювань, спричинених бактеріями, стійкими до дії антибіотиків [6].

Щодо непрямої шкоди — бактеріофаги можуть убивати навіть “корисні” бактерії, від стану колоній яких може залежати наш гарний настрій та самопочуття [7].

Джерела:

  1. Endogenous retroviruses in the human genome sequence
  2. Syncytin is a captive retroviral envelope protein involved in human placental morphogenesis
  3. Positional cloning of the mouse retrovirus restriction gene Fv1
  4. Immunity and immunopathology to viruses: what decides the outcome?
  5. Latest trends in cancer therapy applying viral vectors
  6. Fighting Fire with Fire: Killing bacteria with virus
  7. Мікробна психіатрія — Pulsarmag