— Ви будете вчити мене про пейот, доне Хуане? — Чому ти хочеш взятися за це? — Я справді хочу дізнатися про це. Хіба не достатньо просто хотіти знати? — Ні, ти повинен пошукати в своєму серці і знайти, чому такий юнак, як ти, бажає взятися за цю сферу знання. […] — Єдина причина та, що я хочу дізнатися про це просто, щоб знати. Але я запевняю вас, доне Хуане, я не маю поганих намірів. — Я вірю тобі. Я курив про тебе.
Для Карлоса Кастанеди ця розмова стала початком його навчання у дона Хуана. Про нього він напише 12 книжок. Сам вчитель називав своє вчення Мескаліто — воно було міцно зв’язано з езотеричним відношенням до вживання трьох рослин, що містили психотропні речовини: пейот, дурман та гриби.
Хто ти, Пейоте?
Пейот (Lophophora Williamson) — суккулент, що росте у Мексиці та на півдні США. У цьому невеликому кактусі міститься до 3% мескаліну — галюциногенного алкалоїду з класу фенілетиламінів. МДМА та амфетамін також є представниками цього класу.
Статистичний юзер пейоту тріпує понад 12 годин від мескаліну, з настанням ефекту приблизно через годину жування кактусів. Умовно розділяють дві фази галюциногенної інтоксикації: перша пов’язана з неприємним відчуттям від поїдання пейоту, а у другій зміна свідомості розкривається наповну. Деперсоналізація, зміна сприйняття часу та простору, синестезія — так респонденти категоризують відчуття від дії галюциногенів. Сенсу у цих фразах небагато, тому що подібна зміна активності нейронів та порушення взаємодії між різними зонами мозку є недоступними для тверезої людини. Стани, схожі на дію пейоту та ЛСД, відчувають лише шизофреніки та люди, що страждають на психози.
Скоріше за все, тріпувати від мескаліну вміли ще наші далекі предки: рештки пейоту знайшли в печерах у Техасі, вік яких, визначений С14-радіонуклідним аналізом, складав 3780-3600 рр до н.е. В ті часи вживання пейоту не регулювалося ані законами, ані духовенством. Навпаки, пейот був здавна відомий як рослина, що дає можливість спілкування з Богом безпосередньо. Зараз спіритичні відчуття за допомогою пейоту цілком законно дозволено сприймати парафіянам Церкви Корінних Американців. Поки в США звичайні люди можуть потрапити за ґрати за вживання чи виробництво мескаліну, ці релігійні люди мають законодавче право об’їдатися кактусами. Якщо ви не є офіційними парафіянами ЦКА з громадянством Америки — не вживайте, не зберігайте, не досліджуйте та не передавайте пейот стороннім людям. В Україні це заборонено законом.
У порівнянні з іншими галюциногенами, мескалін є найменш потентною речовиною. Так, щоб зануритись у ЛСД-тріп, потрібно вжити 0,05-0,2 мг цієї речовини, а мескаліну - 200-500 мг. Справа в тому, що мескалін є полярною молекулою, тому їй важче проникнути через гематоенцефалічний бар’єр до мозку.
Legal Issues
Здавалося б, чого б нам, космонавтам, тих міліграмів боятись, але чистий мескалін — штука рідкісна й заборонена, а ось вирощувати кактус пейоту — легально (під заборонні списки підпадають лише речовини, а не рослини). Тож, найбільш частою формою вживання є засушені кактуси пейоту, у кожному з яких приблизно 45 мг мескаліну. Недовгі підрахунки покажуть, що потрібно з’їсти або ж заварити чай не менше як з 4-5 соковитих частин кактусу. Гурмани не оцінять — частим явищем є нудота та рвота, через наявність у пейоті понад 55 різних алкалоїдів, деякі з яких подразнюють шлунково-кишковий тракт.
Механізм дії
Механізм дії мескаліну схожий з іншими галюциногенами — він є агоністом серотонінових рецепторів, тобто під час взаємодії з ними, активує біологічну відповідь клітин. Мескалін неспецифічно діє на декілька підкласів 5-НТ-рецепторів: 5-НТ(1А), 5-НТ(2А/В/С). Вже за 24 години в сечі залишається лише 13% від вжитої дози. Загалом, галюциногени визнають як речовини, що не мають токсичного впливу на організм людини, оскільки дози, що викликають психологічні зміни є замалими для завдання фізіологічної шкоди. Так, для мавп була визначена летальна доза — 130 мг/кг, але з’їсти таку кількість пейоту вдається майже неможливим через рвотний рефлекс, що супроводжує вживання. Галюциногени також майже не мають афінності до рецепторів, які відповідають за важливі вегетативні функції, що робить їх нетоксичними.
Слово Кастанеді
Карлоса Кастанеда так описував свій перший досвід вживання пейоту: “Я відчув гостру їдку гіркоту, в одну мить мій рот занімів. Гіркота посилювалась, доки я продовжував жувати, намагаючись перебороти неймовірний потік слини. Своїми яснами і внутрішньою частиною роту я відчував ніби їм солоне сухе м’ясо або рибу, які, здавалось, треба жувати чимдалі більше. Після того, як я зжував другу половину і мій рот повністю заціпенів, я більше не відчував гіркоти”.
Слово Шульгіну
Ось як описує свій досвід вживання пейоту Олександр Шульгін, хімік, що досліджував психоактивні речовини: “Більш за всього мене вразило те, що я став бачити світ так, як я бачив його, коли був дитиною. Став дорослішим, я забув красу, магію та знання світу і самого себе. […] Немов магічний камінь, що перетворює мрію в реальність, цей експеримент дозволив мені знову відчути неповторне хвилювання, з яким я був знайомий у дитинстві, але забуте мною після”.
Джерела
- Dark Classics in Chemical Neuroscience: Mescaline.
- 5700 років Мескаліну
- Доісторична доба вживання Мескаліну
- BRUHN, J. G., LINDGREN, J.-E., HOLMSTEDT, B., & ADOVASIO, J. M. (1978). Peyote Alkaloids: Identification in a Prehistoric Specimen of Lophophora from Coahuila, Mexico. Science, 199(4336), 1437–1438. doi:10.1126/science
- Pharmacokinetic And Pharmacodynamic Aspects Of Peyote And Mescaline: Clinical And Forensic Repercussions
- Mescaline effects on rat behavior and its time profile in serum and brain tissue after a single subcutaneous dose
- Peyote and mescaline exposures: a 12-year review of a statewide poison center database.
- Blockade of the stimulus properties of mescaline by a serotonin antagonist
- [Serotonin-Related Psychedelic Drugs](https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128093245023920]
- Mescaline in Neuroscience
- M. Foster Olive (2007) Drugs. The straight facts. Peyote and mescaline.
- Карлос Кастанеда, “Вчення дона Хуана: шлях знання індіанців які” в перекладі Павла Малковича українською
- PiHKAL, Alexander Shulgin and Ann Shulgin
