З 50-х років минулого століття і по сьогодні людство напродукувало більше 8 мільярдів тон пластику [1]. Менш ніж 10% з цієї маси вдалося утилізувати. Однак людей свідомих має насторожити не лише вплив цього “дару технологій” на шиї черепах та пінгвінів у світовому океані. У 2011 році науковцям вдалося довести, що безпечного пластику не існує [2], а практично усі з можливих різновидів пластмас так чи інакше розпадаються до речовин, які мають вплив на гормональну систему людини та діють як уже відомі вам з наших попередніх матеріалів ксеноестрогени [3]. Серед них — ПЕГ, БПА, ПВХ — основні складові пластмас — великі довголанцюгові однотипні молекули. Про типи пластиків та можливість людства з ними боротися глобально у нас є окрема стаття [4]. Фрагменти упаковки, у вигляді мікро і нанопластику, додатково переходять в продукти харчування. Чому додатково? Тому що організми, яких ми вживаємо, уже містять мікро- та нанопластик в собі [5]. Поширення мікропластику уже повністю охопило не лише людські, але й природні екосистеми [6].

Повністю уникнути впливу мікропластику стало вже практично неможливо. Мікропластик накопичується в організмі та, під дією внутрішнього середовища, розпадається до нанопластику.

Найбільш небезпечними джерелами пластикової інтоксикації є продукти, призначені для розігрівання в пластиковій тарі, “паперові стаканчики для кави” (вони покриті пластиком), дитяче харчування, рідини в пластику (в тому числі чиста вода), жири (молоко-майонез-сир), кислі та газовані напої, соуси.

Загроз у нанопластику дуже багато: хронічне запалення (може призводити до астми, автоімунних захворювань) [7], руйнівний вплив на сперматогенез та синтез тестостерону [8]. Від реального впливу похідних поліетилену (а саме ді-етил-гексил-фталату, DEHP) на репродуктивне здоров’я людей науковцям у 2012-му взагалі знесло дах [9]: ця речовина виявилась у 25 000 разів токсичнішою. Чому раптово відкрилися очі? Тому що за дослідження взялись ендокринологи, а не токсикологи. Від дії цієї речовини страждає не лише сперма та яйцеклітини, а й сам плід. Серцево-судинні захворювання, підвищений ризик діабету 2 типу, ожиріння [10], гінекомастія [11] — про ці ризики ви вже й самі могли здогатися, якщо добре запам’ятали, з яким впливом пов’язані підвищені рівні естрогенів.

Як рятуватися? Що робити?

Фрікувати можна безмежно, оскільки фундаментальна відмова від пластику дуже повпливає на звичний ритм життя практично усіх.

  1. Перестати пити воду з пластикової тари. Це — перша та найзначніша річ, яку точно може зробити кожен. Вже за декілька тижнів пиття води зі скла/металу/кераміки ви відчуєте справжній смак магазинних бутильованих напоїв/води з пластикових фільтрів.
  2. Їсти більше свіжих продуктів, а не напівфабрикатів.
  3. Пакувати м’ясо та сири в папір/шкіру.
  4. Придбати дерев’яну зубну щітку з натуральними волокнами.
  5. Надавати перевагу скляним, а не пластиковим контейнерам (слідкуйте, щоб сири/овочі в склі були замареновані не в рапсовій олії, але про це потім).
  6. Не пити каву з автоматів (сопло там пластикове як і в дешевих кавових машинах, кек), в кав’ярнях просити напій в чашку/носити з собою термос.
  7. Не беріть чеків у магазинах. Цифри на них друкують чистим BPA і вже доведено, що він нормально дифундує крізь пальці 12.
  8. На жаль, це не параноя. І нам нічого не довелось вигадувати. Danger is real.

Джерело

  1. More than 8.3 billion tons of plastics made: Most has now been discarded
  2. Most Plastic Products Release Estrogenic Chemicals: A Potential Health Problem That Can Be Solved
  3. Пиво, хміль та фітоестрогени — Pulsarmag
  4. Пластикові війни — Pulsarmag
  5. Legal plastic content in animal feed could harm human health, experts warn
  6. Field evidence for transfer of plastic debris along a terrestrial food chain
  7. The Role of Exposure to Phthalates from Polyvinyl Chloride Products in the Development of Asthma and Allergies: A Systematic Review and Meta-analysis
  8. Components of plastic: experimental studies in animals and relevance for human health
  9. Non-monotonic dose effects of in utero exposure to di(2-ethylhexyl) phthalate (DEHP) on testicular and serum testosterone and anogenital distance in male mouse fetuses
  10. Plastics, the environment and human health: current consensus and future trends
  11. Low‐Dose Bisphenol A Exposure: A Seemingly Instigating Carcinogenic Effect on Breast Cancer
  12. Bisphenol A goes through the skin