Зробити себе самому – це така собі американська мрія, яка переслідує майже кожного. Для того, щоб стати успішним, потрібна неабияка мотивація чи… Може, є щось інше? Щось таке, щоб було страшно падати в бездіяльність. Що ж, можливо, вас злякає перспектива передати свої невдачі нащадкам. До того ж, розмова зараз буде зовсім не про карму.

Стан здоров’я за місцем у соціумі

Усе життя ми або боремося зі своїм соціальним статусом або приймаємо його таким, як він є. Або користуємося ним. У наукових роботах соціальний статус крокує нероздільно з економічним. Особливо в контексті досліджень про, як це не дивно, здоров’я. Коли цей напрямок тільки починав розвиватись, виявити можна було лише взаємозв’язок між поверхневими речами (такими як умови проживання) та ризиком захворювань(1). Тобто, логічно, що ти підхопиш тубік, якщо житимеш у підвалі. Але тепер ми можемо зануритись набагато глибше.

Пацієнти з низьким рівнем доходу або освіти відвідують лікарів загальної практики частіше за тих, хто отримав вищу освіту та заробляє більше грошей(2). Соціально-економічний статус впливає на стан здоров’я серцево-судинної системи, бо люди, в яких цей статус низький, як правило, відчувають більше навантаження на серце(3). Доводиться ж нервувати через те, що не можеш раз на тиждень їсти суші та їздити на море кожні півроку. А у США, наприклад, можна майже стовідсотково сказати, наскільки багата людина за тим, якого розміру її живіт. Адже люди із мінімальною зарплатнею можуть економити, вживаючи фаст-фуд, який на загниваючому Заході максимально доступний. Причому, зв’язок між доходом та індексом маси тіла має чітку обернено пропорційну кореляцію(4).

Звісно, можна народитися в нетрищає і після кількох (десятків) років наполегливої праці потрапити до списку Форбс. Але досвід бідності залишає епігенетичний відбиток у голові та навіть у ДНК.

Епігенетика як власна історія

Ми можемо отримати колір очей від батька, форму носа від матері, зріст від обох по трохи. І усе це нам зрозуміло. Але робота геному – це не лише про нуклеотидну послідовність, що кодує білки. Геном носить на собі також відбиток того, у якому середовищі знаходиться його володар. І для сучасної людини це середовище визначається саме соціально-економічним статусом.

Соціально-економічний статус впливає на генотип через основний інструмент епігенетики – метилювання ДНК. Під час цього процесу метильна група приєднується до залишку цитозину у структурі нуклеїнової кислоти. Це впливає на імовірність зв’язування факторів транскрипції, регуляцію експресії генів, сплайсинг. Все це потенційно має наслідки для здоров’я. Наприклад, певні паттерни метилювання були пов’язані з серцевими хворобами, утворенням ракових пухлин, депресією та ризиком ранньої смертності. Детальніше про ці паттерни метилювання та гени, що їх вражають — в інших статтях.

Бідні батьки та хворі діти

Дякувати богу (чи хто там у атеїстів-антитеїстів замість нього), зараз ми можемо проаналізувати великі бази даних, щоб виявити, який зв’язок між ДНК, бідністю та великим переліком страшних захворювань. Минулорічне дослідження від Northwestern University(5) говорить нам, що низький соціально-економічний статус буквально вбудовується у геном завдяки метилюванню. Тобто наші органи запам’ятовують досвід бідності та навіть можуть передавати його нащадкам.

Висновок

Так, усі дані про хвороби статистичні. Тобто не можна точно сказати, що від бідного життя людина отримає усі хвороби світу. Але щось таки у цьому є. Щоб правильно моніторити й підтримувати стан свого здоров’я потрібні неабиякі знання та гроші. Крім того, статус та можливості визначають те, яким буде наше оточення, та як ми будемо проводити вільний час. Організм запам’ятовує усе, що ми робимо, підкидуючи нам свиню у разі регулярних помилок. Нормальна мотивація, щоб рухатись уперед, чи не так?

Джерела

  1. Adler N. and Ostrove J. Socioeconomic status and health: what we know and what we don’t

  2. Brekke K. et al. Socio-economic status and physicians’ treatment decisions
  3. Schultz W. et al. Socioeconomic Status and Cardiovascular Outcomes: Challenges and Interventions
  4. Ulijaszek S. Socio-economic status, forms of capital and obesity
  5. McDade T. et al. Genome-wide analysis of DNA methylation in relation to socioeconomic status during development and early adulthood