Ми чули байку про зв’язок 5g і коронавірусу. Але який науковий контекст у цієї конспірації?

А жодного. Не було жодних контраверсійних резолюцій від науковців. Жоден стурбований радіофізик не писав слізних публікацій з посиланнями на обґрунтовані експерименти, які б показували: “радіохвилі — це страшна загроза. 5G — смерть. Побережіться й покайтеся. Псалм Святого Едісона 5:10”.

Не було такого. А що було? Звідки хайп? Чого ж боялись люди?

Різного: від “5G може засмажити ДНК та спричинити мутації” до “5G вбиває клітини нашого імунітету” та ще більш абсурдного “5G — це і є коронавірус”.

Старий пранк

Мем про “мутагенну” дію не-іонізуючих радіохвиль не новий: так жартують ще з 80-х та появи перших мереж мобільного зв’язку. Мікс вірусологічного контексту (в якому адекватно, як і в радіохвилях, шарять виключно поодинокі експерти з роками лабораторного досвіду) створив додатковий простір для містифікацій — і понеслось.

Подібної шкоди, приписаної 5G, може заподіяти іонізуюче випромінювання гамма-радіації. Гамма-хвилі містять достатньо енергії, щоб спричинити внутрішні та поверхневі опіки, пошкодити/утворити часткові розриви в ДНК людини і, як наслідок, залишити її безплідною та з підвищеним шансом на розвиток онкологічних захворювань. На щастя подібна “зухвалість” не залишилася б непоміченою, тому що підвищений радіаційний фон у містах призвів би до наступних наслідків. Першим “помітним” індикатором стала б численна загибель птахів та дрібних тварин (у тому числі, квартирних кішечок, собачок, рибок та інших улюбленців): Лондон (як епіцентр 5G) був би завалений їхніми трупами, а Твіттер — сумненькими постами про смерть домашніх улюбленців. По-друге, гамма-хвилі можна задетектити банальним лічильником Ґейґера, оскільки саме для цього його й винайшли, панове сталкери.

Вони використовують слабше випромінювання!

Окей, менш енергетично-місткими за гамму є ульрафіолетові промені. Для пересічного землянина, найсильнішим постійним джерелом ультрафіолетового випромінювання є Сонце. Наслідки такого впливу: комбайнерська засмага, поверхневі опіки, спалена сітківка (якщо дивитися на Сонце в бінокль або поставити ультрафіолетову лампу у себе вдома).

Ще слабше!

Ок, слабшим, за ультрафіолет, є спектр так званого видимого світла. Наші очі навчилися сприймати шуми і подразнення цих хвиль для сприйняття кольору та форм об’єктів. Як бачите, абсолютно безпечно.

Вони використовують інфрачервоне випромінювання!

Так-то, інфрачервоне випромінювання несе ще менше енергії, ніж хвилі видимого світла. Як наслідок, інфрачервоні промені просто проходять крізь воду та молекулярний суп, з якого складаються наші тіла. Без жодних змін та впливу. Жодних — бо енергії недостатньо. Але, у 1940-х, Персі Спенсер (який якраз працював у компанії Raytheon та радіолабораторії MIT), помітив, що тривалої дії енергії інфрачервоного випромінювання вистачає, щоб розтопити цукерки чи розігріти бутерброд. Ще за декілька років Персі додумався замкнути джерело інфрачервоного випромінювання (магнетрон) в клітку Фарадея, щоб слабкі інфрачервоні промені не розсіювалися дарма, — й створив першу у світі мікрохвильову піч. Не розбагатів, бо патент належав компанії.

А яке випромінювання є ще енергетично-слабшим? Електромагнітне випромінювання пристроїв, з коливаннями яких ми граємося, задаючи їм різну частоту — тобто радіохвилі. Серед них — і LTE, i 3G, i 4G та, о боже, 5G.